Щоразу, коли ми їздимо в інтернат у Залуччі, для нас є викликом привезти щось особливе — через велику відстань і складну логістику. Але це нас ніколи не зупиняє. Щоразу ми прагнемо привезти те, що приносить радість і допомагає дітям краще зрозуміти Євангеліє.

Цього разу ми привезли гітару та служителя з церкви «Алмаз», який нещодавно сам усиновив двох дітей. Він любить співати, а діти обожнюють слухати. Ми особливо яскраво це побачили під час нашого останнього візиту.

Ми розпочали з пісень поклоніння в головному залі, а потім пройшлися по кімнатах, співаючи дітям, які прикуті до ліжка і зазвичай не можуть приєднатися до групових зустрічей. Як тільки починала грати музика, навіть діти з сильним болем — які зазвичай постійно плачуть — заспокоювалися й уважно слухали.

Коли ми повернулися до залу, діти все ще чекали на нас, сподіваючись, що «концерт» продовжиться. Хоч ми були виснажені, не могли їх розчарувати — тож заспівали ще раз, і їхні радісні обличчя зробили все це варте зусиль.

Як завжди, ми також робили поробки разом. І цього разу ми взяли проектор, щоб показати анімаційну історію Макса Лукадо «Панчінелло: Ти особливий». Це допомогло нам донести потужну істину: кожна дитина унікальна й цінна в очах Бога.

Група дітей цього разу була незвично великою — і ми надзвичайно вдячні, що так багато з них змогли почути це важливе послання.