У серпні ми провели заключний підлітковий табір цього сезону в селі Підгайне. Це був радісний і глибоко змістовний час — сповнений ігор, сміху, поклоніння та щирих розмов про віру. Більшість членів нашої команди були самі підлітками — вони служили з відкритими серцями, зростаючи у відповідальності та співчутті.

Але Бог мав особливий задум для цього табору. Серед учасників був Андрій, 17-річний хлопець із церебральним паралічем. Його присутність змінила все. Як сказала його мама: «У розслабленого тільки одна можливість – щоб його четверо друзів розібрали дах і спустили до Христа». Саме це ми й побачили на власні очі.

Дбаючи про Андрія, допомагаючи йому брати участь у всіх заходах і просто дружачи з ним, наші підлітки відкрили, що таке справжня, практична любов. Це була не просто біблійна історія — це стало їхнім особистим досвідом.

Цей табір ще раз нагадав нам, що Божі плани завжди вищі за наші. Він приводить потрібних людей у потрібний час, щоб явити Свою любов у найвідчутніший спосіб.